Цибулю-порей (пора, пор, пір), або перлову цибулю, відносять до дворічних трав'янистих рослин родини Цибулеві. Батьківщиною цибулі-порей вважається Західна Азія, звідки вона пізніше потрапила в Середземномор'я. Зараз перлову цибулю вирощують і в Північній Америці, і в Європі - найбільше цибулі-порей поставляє Франція.
В Україні порей вирощується на всій території і за популярністю поступається тільки ріпчастій цибулі і часнику. Смак цибулі-порей м'якший, ніж у ріпчастої, в стравах він розкривається по-особливому і надає ніжний злегка солодкуватий аромат.
Найцікавішою і унікальною властивістю цибулі-порей є здатність при зберіганні підвищувати кількість аскорбінової кислоти у білій частині більш ніж в 1,5 рази. Такою особливістю не володіє жодна інша овочева культура.
У перловій цибулі великий вміст кальцію, фосфору, заліза, магнію і сірки. Крім того, завдяки величезній кількості солей калію, цибуля-порей має сечогінну дію, а також корисна при цинзі, ожирінні, ревматизмі і подагрі.
Перлову цибулю рекомендують вживати при сильній психічній або фізичній перевтомі. Цибуля-порей здатна підвищувати апетит, покращувати роботу печінки і позитивно впливати на травний тракт.
Однак сиру цибулю-порей не рекомендується вживати при запальних захворюваннях шлунка, а також дванадцятипалої кишки.
Сира цибуля-порей хрустка і досить тверда. Порей вживають і в сирому, і в приготовленому вигляді - смаженому, вареному, тушкованому. Також в їжу використовується висушений порей.
Цибуля-порей може служити гарніром до м'яса або риби, її використовують в якості приправи до бульйону, супу, додають в салати, соуси і в консервацію. Порей додають до французького пирога кіш, обсмаживши цибулю у вершковому маслі і оливковій олії.
Порей фігурує в багатьох кухнях світу. Наприклад, у Франції, де цибулю-порей називають спаржею для бідних, її подають у відвареному вигляді під соусом вінегрет.
В Америці цибулю-порей подають з так званою мімозою — пропущеними через сито вареними жовтками, що ще більше підсилює ніжний смак порею.
У турецькій кухні цибулю-порей нарізають товстими скибочками, відварюють, поділяють на листя і наповнять начинкою з рису, петрушки, кропу і чорного перцю.
У Британії цибуля-порей використовується в стравах досить часто, так як рослина є одним з національних символів Уельсу. У країні навіть існує Товариство любителів порею, де обговорюються рецепти страв з пореєм і тонкощі вирощування.
А ви вже готували страви з цієї цибулі? Якщо ні - то спробуйте, можливо, ви їх полюбите, і ваше щоденне меню стане різноманітнішим!
Найцікавішою і унікальною властивістю цибулі-порей є здатність при зберіганні підвищувати кількість аскорбінової кислоти у білій частині більш ніж в 1,5 рази. Такою особливістю не володіє жодна інша овочева культура.
У перловій цибулі великий вміст кальцію, фосфору, заліза, магнію і сірки. Крім того, завдяки величезній кількості солей калію, цибуля-порей має сечогінну дію, а також корисна при цинзі, ожирінні, ревматизмі і подагрі.
Перлову цибулю рекомендують вживати при сильній психічній або фізичній перевтомі. Цибуля-порей здатна підвищувати апетит, покращувати роботу печінки і позитивно впливати на травний тракт.
Однак сиру цибулю-порей не рекомендується вживати при запальних захворюваннях шлунка, а також дванадцятипалої кишки.
Цибуля-порей: як приготувати?
Сира цибуля-порей хрустка і досить тверда. Порей вживають і в сирому, і в приготовленому вигляді - смаженому, вареному, тушкованому. Також в їжу використовується висушений порей.
Цибуля-порей може служити гарніром до м'яса або риби, її використовують в якості приправи до бульйону, супу, додають в салати, соуси і в консервацію. Порей додають до французького пирога кіш, обсмаживши цибулю у вершковому маслі і оливковій олії.
Порей фігурує в багатьох кухнях світу. Наприклад, у Франції, де цибулю-порей називають спаржею для бідних, її подають у відвареному вигляді під соусом вінегрет.
В Америці цибулю-порей подають з так званою мімозою — пропущеними через сито вареними жовтками, що ще більше підсилює ніжний смак порею.
У турецькій кухні цибулю-порей нарізають товстими скибочками, відварюють, поділяють на листя і наповнять начинкою з рису, петрушки, кропу і чорного перцю.
У Британії цибуля-порей використовується в стравах досить часто, так як рослина є одним з національних символів Уельсу. У країні навіть існує Товариство любителів порею, де обговорюються рецепти страв з пореєм і тонкощі вирощування.
А ви вже готували страви з цієї цибулі? Якщо ні - то спробуйте, можливо, ви їх полюбите, і ваше щоденне меню стане різноманітнішим!
Немає коментарів:
Дописати коментар